Тихий колапс парламенту
Дані показують, як Верховна Рада поступово втрачає працездатність.
Періодично наш дата-аналітик Нікіта Головінський дивиться трансляції засідань Верховної Ради — фоном під час роботи. Робить це він ще з 2019 року, відколи до парламенту зайшла монобільшість «Слуги народу». З часом Нікіта почав помічати дивну річ: у сесійній залі на екрані ставало дедалі більше порожніх крісел.
«Навіть якщо на табло показано одне число, візуально нардепів було значно менше. З часом їх стало настільки мало, що спікеру доводилося запускати спеціальні сигнальні голосування по кілька разів. Після провалу цих сигнальних голосувань засідання парламенту зазвичай завершується, бо голосів немає, а тому сенсу працювати далі також немає», — каже Нікіта.
Спостерігаючи за цією невтішною тенденцією, Нікіта поставив собі запитання: а наскільки добре цей повільний розпад парламентської роботи видно в даних?
Щоб відповісти на це запитання, він вирішив проаналізувати голосування Верховної Ради від початку роботи нинішнього скликання до сьогодні. Дані показали дуже виразну картину, яку Нікіта візуалізував на цьому графіку (на сайті це виглядає краще, тож подивіться краще там):
Одна точка — одне голосування.
Зелена — якщо в залі достатньо активних депутатів, щоб рішення принаймні теоретично могло набрати необхідну кількість голосів.
Червона — якщо депутатів недостатньо й рішення приречене незалежно від того, як вони проголосують.
Якщо подивитися на сім років роботи парламенту одним поглядом, зміни видно буквально неозброєним оком.
До повномасштабної війни голосування йшли щільними рядами: ранкова робота, перерва, вечірнє засідання. На початку великої війни парламент теж залишався мобілізованим — лише у 1–2% голосувань, без урахування поправок, активних депутатів було недостатньо.
А от з другої половини 2023 року картина починає змінюватися: голосувань стає менше, між ними з’являються дедалі більші проміжки, а кількість червоних точок збільшується.
Дві показові цифри: за перші 10 тижнів роботи Верховна Рада цього скликання провела 1034 голосування. За останні 10 тижнів роботи парламенту влітку 2026 року — 357. Це майже втричі менше.
Дані також показують: монобільшість фактично втратила здатність самостійно ухвалювати закони ще після 2019 року. Тепер, щоб набрати необхідну кількість голосів, владі доводиться домовлятися з іншими фракціями та групами.
До цього всього додається ще одна проблема: депутатів фізично стає менше.
Для країни у стані війни описане вище — критична проблема: необхідні закони, зокрема пов’язані з викликами війни та євроінтеграцією, мають ухвалюватися оперативно, а не зависати через брак голосів.
Чому Рада дійшла до такого стану, хто найчастіше допомагає «СН» добирати голоси, які депутати найменше ходять на засідання і, головне, чи можна зупинити тихий колапс парламенту — показуємо в нашому дата-дослідженні.
Поділіться цим дата-проєктом з усіма, кому, на вашу думку, важливо побачити, що відбувається з парламентом. Дані тут говорять самі за себе.
Дякуємо, що читаєте. До зустрічі.