Інфографіка небезпеки
Київ під ударами, села під колесами, війна мовою графіків
Карта терору
У ніч на 2 липня Росія завдала масованого комбінованого удару по Києву, внаслідок якого загинули 30 людей. Учора, 3 липня, у столиці був День жалоби.
Це не виняток і не «побічний наслідок» війни. Дані про російські атаки по Києву показують: житлова забудова міста системно опиняється під ударом.
Напередодні цієї атаки ми опублікували серію інфографік, у яких проаналізували дані російських ударів по Києву за 4,5 роки. Вони показують: Росія не просто цілиться по критичній інфраструктурі — вона тероризує мирне населення.
Зокрема, за цей час пошкоджень зазнали щонайменше 290 житлових будинків. Це мінімум удвічі більше, ніж у будь-якій іншій категорії об’єктів.
Особливо різко ця тактика терору проявилася у 2025–2026 роках, коли кількість масованих атак по Києву зросла.
Якщо у 2022–2024 роках житлова забудова столиці зазнавала близько 30 влучань щороку, то у 2025-му стався різкий перелом: кількість ударів по житлових будинках зросла до 130. Це більше, ніж за три попередні роки разом узяті. А лише за перші шість місяців 2026-го Росія додала ще 72 такі влучання.
Це вже не поступове зростання, а зміна масштабу повітряного терору проти міста.
Села під колесами
Два місяці 11-річний Артем пробув у комі після того, як його збив водій легкового автомобіля. Нині хлопчик лікується в Охматдиті, де родина заново вчить його їсти, ходити, говорити, впізнавати близьких.
Аварія сталася 22 березня в селі Рея на Житомирщині — на нерегульованому пішохідному переході через трасу М-21 «Виступовичі — Житомир — Могилів-Подільський». Це одна з тих трас, які проходять просто через села — між магазином, школою, домом і стадіоном.
Після аварії водій допомагає родині грошима на лікування. Водночас для батьків Артема та жителів села ця історія не зводиться лише до відповідальності конкретного водія.
«У мене немає мети добиватися суворого покарання для водія. І допомоги від нього не хотів. Мені головне, щоб моя дитина одужала і щоб цей перехід став безпечним для всіх», — каже батько Артема.
Проблема з цим пішохідним переходом виникла задовго до аварії з Артемом. Ще чотири роки тому мешканці Реї безуспішно домагалися, аби там встановили світлофор на вимогу: на цьому самому місці тоді збили 15-річну дівчину.
Після аварії з Артемом люди знову почали вимагати безпечного переходу — цього разу вже через офіційні звернення й запити. Проте мешканцям відповіли, що коштів на світлофор немає, статистика аварійності й смертності у них, мовляв, недостатньо висока.
Схожі проблеми є не лише в Реї, а й в інших населених пунктах, через які проходять швидкісні траси. У судовому реєстрі ми знайшли 232 кримінальні провадження за останні п’ять років, де йдеться про збиття пішоходів на нерегульованих переходах на міжміських дорогах у населених пунктах або біля них. І це, ймовірно, далеко неповна картина.
У Данії відкрили виставку інфографік Texty.org.ua
З 26 червня до 14 серпня в Українському домі в Данії проходитиме тимчасова виставка «Інфографіка російсько-української війни», створена на основі візуальних досліджень нашої редакції.
Через дані, карти й графіки виставка показує війну не як набір окремих подій, а як тривалий процес: від привласнення української культурної спадщини до системного руйнування міст і терору проти цивільного населення.
На виставці представлена інфографіка з трьох досліджень Texty.org.ua:
«Ми щоразу прагнемо знайти нову мову, іншу інтонацію і різні медіа, щоб розповідати про боротьбу України за незалежність і збереження власної культурної ідентичності, утримуючи увагу аудиторії в умовах перенасиченого та швидкоплинного новинного середовища. Ця виставка — ще одна спроба подивитися на російсько-українську війну та історію культурного нищення України під новим кутом», — каже кураторка виставки Катерина Стукалова.
На цьому сьогодні все. Бажаємо мирного неба.