Три історії про вибір
Сподіваємося, вони додадуть вам віри попри темряву, що за вікном
Катерина — шукає загиблих військових
Військова Катерина Ротаренко разом із колегами із громадської організації «Пам’ять і слава» вже майже три роки шукає тіла та рештки загиблих бійців на деокупованих територіях.
Спочатку це була волонтерська ініціатива, але згодом Катерина з однодумцями підписали контракт із ЗСУ, висунувши умову, що займатимуться лише пошуком тіл. Оскільки посади «пошуковця» у ЗСУ досі не існує, вони перебувають «поза штатом» і змушені постійно переходити з частини в частину.
Це ускладнює все: від оформлення документів до доступу до базових ресурсів — транспорту, пального та обладнання, тому доводиться додатково займатися волонтерськими зборами. Попри всі труднощі, Катерина переконана у важливості своєї справи та не планує її залишати:
«Я ефективна тут, можу тут розвиватися, мені це подобається, я хочу це робити й можу з цим справитися. Насправді мало хто може. Тому я не маю навіть морального права покинути цю роботу. Люди втрачають здоров’я, життя, захищаючи нас. Як я скажу, що втомилася, і піду зараз займатися чимось іншим?».
Інна — відкрила бізнес у Харкові
До повномасштабного вторгнення харків’янка Інна Посунько з двома дітьми жила на Салтівці й планувала виходити з декрету на роботу в банк. Натомість вона виїхала у Кіровоградську область, а незабаром їхній будинок потрапив під обстріл. Пряме влучання з артилерії призвело до повного вигоряння квартири на другому поверсі. Іннина, на шостому, вкрилася чорною кіптявою, стіну розпанахала тріщина.
Через 9 місяців Інна з дітьми, попри всі ризики, повернулася у рідне місто й наважилася на кардинальні зміни — записалася на курс для підприємців, отримала грант і відкрила власну справу. Тепер Інна — власниця невеликої клінінгової компанії.
«У нас є вже постійні клієнти, які нас чекають. Так, у Харкові, буває, щось летить, але люди хочуть жити вдома. Зараз на плечі жінок лягло багато завдань і якщо є фінансова можливість, то запрошують нас, щоб зняти з себе хоча б прибирання», — говорить Інна.
Володимир — створив екоготель
Володимир Мельничук — засновник компанії, яка виготовляє модульні будинки на замовлення, розробляє модульні прально-лазневі комплекси для військових та пересувні реабілітаційні центри. Нещодавно він відкрив екоготель з модульних будиночків під Києвом.
У цьому мініготелі все продумано до дрібниць — дзеркальні стіни, екостежки, є місця для усамітнення.
За словами Володимира, будинки бронюють переважно дівчата 20–40 років. Приїжджають із хлопцями й чоловіками. Досить багато військових, для яких діє знижка.
«Ми наголошуємо: це дичина. Це не комплекс, це не спа. Це дика природа. Що дає природа? Природа сповільнює. Зараз дуже швидкий світ. Кліпове мислення. Тобі постійно треба щось скролити, отримувати швидкий дофамін. Але буквально три-чотири години просто погуляти, відчути, як під ногами шелестить хвоя, подихати, подивитися навкруги — і людина сповільнюється, рівень стресу падає», — каже Володимир.
Дякуємо, що читаєте!
До речі, ми оновили наш магазин. Тут ви можете придбати круті постери на основі наших дата-проєктів і футболки з візерунками київських мікрорайонів. Так ви отримаєте не лише унікальну річ, а й підтримаєте нашу роботу!