СИСТЕМА Б’Є ПО ЗДАТНОСТІ ВОЮВАТИ
Війна вимагає від людей витримки й довіри до держави та армії. Натомість громадяни стикаються з хаосом, бюрократією та відсутністю системної політики.
НАВІТЬ НЕ ПОВОЮВАЛИ
31-річна Анастасія Полєва залишилася вдовою, навіть не встигнувши офіційно взяти шлюб. Її цивільного чоловіка, 34-річного Віталія Салтана, мобілізували 26 січня. Він потрапив у 425-ту бригаду «Скеля» (в/ч А4862).
Уже 31 січня Віталій скаржився дружині на біль у горлі. 16 лютого опинився в Кам’янській лікарні швидкої допомоги, де через 6 днів помер від пневмонії.
Це непоодинокий випадок. У цій лікарні з початку року померло щонайменше семеро військових.
Цей матеріал — не черговий набір «сльозливих історій», як написав один із читачів у коментарях, а ще одне свідчення системних проблем в українському війську. І вони напряму впливають на обороноздатність країни.
ВЕТЕРАНИ-НЕЛЕГАЛИ
«Людей у війську не вистачає. Мали б бути зацікавлені в тому, щоб їхали іноземці. Але проблеми з легалізацією в Україні відбивають бажання служити в Силах оборони», — говорить Програмний директор Центру громадянських свобод Володимир Яворський.
Він також вважає: в Україні могло б бути вдесятеро більше вояків-іноземців, але через забюрократизованість потік охочих зменшується.
Родини тих іноземців, які загинули на російсько-українській війні, не можуть отримати ні виплат, ні пільг, іноді — навіть звичайний грошовий переказ, бо банк постійно блокує карту.
«…Таке враження, що об тебе витирають ноги. Образливо, складно, хочеться матюками кричати і з усіма сваритися. Але навіть цього не можна, бо може бути ще гірше», — розповідає білоруска, колишня військовослужбовиця Олена, чоловік якої вважається безвісти зниклим на війні.
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ МОБІЛІЗАЦІЇ
Проблему мобілізації часто зводять до одного питання: де взяти більше людей. Експерти Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк, Віктор Кевлюк та Олеся Фаворська пропонують дивитися на проблему ширше, адже Україна має не лише проблему набору. У нас також є проблеми з перетворенням новобранців на підготовлених, вмотивованих та боєздатних військових.
Аналітики доходять до висновку: лише за допомогою мобілізації проблеми українського війська не вирішити. Якщо не змінювати умови служби, підготовку, управління, технологічне оснащення і саму логіку ведення війни, країна й далі житиме в режимі постійного «гасіння пожеж».
СТІНА НЕРОЗУМІННЯ
«…Взяти, наприклад, закон про ветеранський бізнес. Читав його п’ять разів. І навіть я, не тупа людина, не зрозумів, про що там і для чого», — розповів нам нещодавно ветеран Василь Поприк, який рік тому разом із товаришами відкрив власний бізнес.
І справді, бюрократична мова держави — це один із філіалів пекла на землі. Вона занурює у туман «згідно-відповідно», через який неможливо продертися до смислу написаного. Коли держава говорить незрозуміло, вона втрачає довіру, а разом із нею — здатність нормально взаємодіяти з людьми.
Ми проаналізували 67 текстів різного типу, тематики та обсягу, щоб визначити, наскільки вони просочені канцелярською мовою. Спойлер: 30 із них наполовину складалися з канцеляриту.
ХОЧЕТЕ СТАТИ ДАТА-ЖУРНАЛІСТОМ?
Тоді реєструйтеся на освітній серіал «Журналістика даних», який стартував на платформі Дія.Освіта. У ньому наші журналісти пояснюють, як очищати й аналізувати дані, шукати в цифрах історії для матеріалів і візуалізувати знахідки.
На цьому сьогодні все. Сподіваємося, цей випуск розсилки був для вас корисним і цікавим. Гарних вихідних!