ЗАСТАРІЛІ ПРАВИЛА ДОРОГО КОШТУЮТЬ
Правоохоронці витрачають ресурси на переслідування дорослого порно, а українська металургія ризикує втратити європейські ринки через «брудну» сталь — розповідаємо про системи, які потребують оновлення
ПОРНОСУД
Українські правоохоронці витрачають тисячі бюджетних гривень на закупівлю інтимного контенту, щоб розслідувати поширення дорослого порноконтенту. Ну а потім, звісно, годинами роздивляються все це у пошуках «складу злочину».
Зокрема, в одному з судових вироків розповідається, що поліцейський витратив 2850 гривень, щоб отримати доступ до онлайн-стрипчату, а за тиждень — ще 1920 гривень на контрольну закупівлю.
Після цього в жінки провели обшук, до справи додали понад 3 тис. фото і майже сотню відео. Зрештою вебкам-модель отримала чотири роки позбавлення волі (замінили на один рік іспитового строку) плюс рік заборони працювати у сфері поширення контенту в інтернеті. У судовому рішенні також написали, що жінку змусили «відчувати сором за вчинене, усвідомити свою протиправну поведінку» і пообіцяти, що вона більше не буде.
Це лише один із абсурдних прикладів того, як застарілі норми змушують державу витрачати ресурси на переслідування дорослого контенту замість того, щоб розслідувати реальні злочини.
Загалом ми проаналізували близько 3,5 тис. справ за статтею 301 ККУ («Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів») і побачили:
українська правоохоронна система карає людей за інтимні фото, вебкам і приватні переписки, посилаючись на «суспільну мораль» і «традиції інтимного спілкування»;
суди виносять рішення, що ґрунтуються на скасованих законах;
серйозні сексуальні злочини — зґвалтування, розбещення неповнолітніх, створення та поширення дитячої порнографії — розслідуються гірше, ніж загальнодоступна порнографія;
більшість судових вироків, які ми дослідили, завершується добровільним визнанням провини, штрафом або умовним терміном;
у судових реєстрах ми не знайшли жодної справи, що стосується відео реального зґвалтування, хоча оголошеннями про продаж таких відео переповнений даркнет, не індексований звичайними пошуковиками.
З цим дослідженням також можна ознайомитися у відеоформаті.
До речі, після нещодавнього провалу законопроєкту про декриміналізацію дорослого порно у парламенті зареєстрували новий — законопроєкт №15294.
За словами нардепа Ярослава Железняка, цей документ має дві ключові ідеї:
посилити відповідальність за злочини проти дітей, зокрема за виготовлення і поширення дитячої порнографії;
прибрати кримінальне переслідування за дорослий контент, створений та поширений дорослими людьми за згодою.
МОДЕРНІЗАЦІЯ МЕТАЛУРГІЇ
Українська металургія колись була локомотивом економіки та одним із головних джерел експортних доходів. Нині вона в глибокій кризі: частина підприємств в окупації, енергетика надірвана обстрілами, логістика ускладнена.
Цього року додався ще один виклик — Євросоюз запровадив вуглецевий податок CBAM на імпорт сталі, виготовленої з великими викидами CO₂.
Для України це означає просту річ: стара доменна металургія дедалі гірше вписуватиметься в нові правила європейського ринку. Якщо нічого не змінювати, українська сталь ставатиме менш конкурентною.
Один із можливих виходів — перехід на електропечі, які працюють переважно на брухті та залізі прямого відновлення і дають значно менше викидів. Та для цього потрібні дешева й стабільна електроенергія, достатньо брухту всередині країни і промислова політика, якої Україні досі бракує.
Чому «зелена сталь» — це не модний європейський термін, а питання виживання української металургії, пояснює наш політичний оглядач Олександр Куриленко.
На цьому сьогодні все. До зустрічі найближчим часом.